«Бронхіфіт – грудна суміш»

Склад містить рослинні інгредієнти: листя мати-й-мачухи, квітки липи, траву меліси, хвою сосни, квітки бузини, листя берези, плоди журавлини, траву термопсису/чебрецю. (50-55%)

допоміжні речовини: лактоза (45-50%), крохмаль (0,001%)

Може бути рекомендована як дієтична добавка до раціону харчування — джерело біологічно активних речовин рослинного походження.

Мати-й-мачуха – класична лікарська рослина, яка широко використовується при різних захворюваннях бронхів і легенів, входить до складу будь-яких грудних зборів. Має пом’якшувальну, обволікаючу, відхаркувальну, бронхолітичну і виражену протизапальну активність; зменшує гіперемію слизових оболонок, активно впливає на всі фази процесу запалення, завдяки бактеріостатичним властивостям захищає від подразнення, покращує відходження мокротиння. [Соколов С.Я., 2000], [Корсун В.Ф., 2010]

Липа – ефективна при лікуванні ГРЗ, пневмоній, гострих і хронічних бронхітів за рахунок потогінних, жарознижуючих, бактерицидних, секретолітичних властивостей. Її сечогінний ефект сприяє вимиванню токсинів. Липовий цвіт зміцнює і оздоровлює організм, бере участь в блоці протизапальних засобів, доповнює лікувальний арсенал в пульмонології та фтизіатрії. [Барнаулов О.Д.,2007], [Корсун В.Ф., 2010], [Самохина Е.О., 2008]

Меліса – визнаний модулятор настрою. В медицині використовуються її лікувальні протимікробні, противірусні, бронхолітичні, репаративні властивості. Застосовується в комплексній терапії фарингітів, гайморитів, ГРЗ, ГРВІ, грипу, бронхітів як заспокійливий, потогінний, спазмолітичний засіб. [Соколов С.Я., 2000], [Никонов Г.К., 2005], [Барнаулов О.Д., 2000]

Сосна (хвоя) – є цінним вітамінним засобом; збуджує секрецію слизової оболонки бронхів, послаблює і пригнічує запальний процес, полегшує відхаркування, усуває явища трахеобронхіту, покращує дренажну функцію легенів; за рахунок шикімової кислоти (основа «Таміфлю») захищає від різних вірусів, в тому числі грипу. [Гродзінський А.М., 1992], [Соколов С.Я., 2000], [Корсун В.Ф., 2010]

Бузина – її квітки проявляють виражені протизапальні, сечогінні, жарознижуючі, відхаркувальні види дії, зменшують явища сенсибілізації організму, знижують симптоми вірусної інтоксикації, активують функцію кори надниркових залоз, підвищують захисні сили організму. [Корсун В.Ф., 2010], [Никонов Г.К., 2005], [Барнаулов О.Д., 2014]

Береза (лист) – за рахунок сечогінного і потогінного ефектів знижує вірусне і бактеріальне навантаження, активно підтримує детоксикаційну функцію печінки. Виявляє жарознижувальну, протикашльову, відхаркувальну, протизапальну дію. [Корсун В.Ф., 2010], [Лавренова Г.В., 1996], [Барнаулов О.Д., 2014]

Журавлина(ягоди) – як джерело вітаміну С, сприяє підвищенню імунітету, вимиванню збудників інфекцій, незамінна при застудах, бактеріальних інфекціях, пригнічує утворення медіаторів запалення, знижуючи алергічні реакції. [Антонюк А., 2016], [Gupta P. et all, 2016], [Корсун В.Ф., 2004]

Термопсис – відноситься до групи дихальних анальгетиків, має відхаркувальну дію, збільшує секрецію захисного слизу у дихальних шляхах, підвищує скорочувальну здатність гладкої мускулатури бронхів, забезпечуючи і полегшуючи відхаркування при хронічних формах бронхіту, в тому числі у курців. [Халилова Р.С., 2018], [Корсун В.Ф., 2014], []

Чебрець – безпосередньо діє на патологічний процес, знімає спазми і покращує відхаркування, стимулює рухову активність миготливого епітелію верхніх дихальних шляхів, збільшує кількість секреторного відокремлюваного слизових оболонок, розпушує запальний наліт, розріджує мокротиння та прискорює його евакуацію; ефективний при запальних процесах ускладнених патогенною мікрофлорою резистентною до антибіотиків. [Кароматов И.Д., 2017], [Соколов С.Я., 2000]

Спосіб застосування та дози

По 2 таблетки 2-3 рази на день за 30 хвилин до їди.

Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.

При необхідності повторити.

Прийом фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.