«Печінкова пропис з лецитином»

Склад містить рослинні інгредієнти: лецитин, корінь цикорію, траву чистотілу, квітки цмину піскового, корінь кульбаби, кореневище валеріани, кукурудзяні приймочки. (50-55%)

допоміжні речовини: лактоза (45-50%), крохмаль (0,001%)

Може бути рекомендована як дієтична добавка до раціону харчування — джерело біологічно активних речовин рослинного походження.

Лецитин – об’єднує цілий комплекс найважливіших для організму речовин: незамінні фосфоліпіди, поліненасичені жирні кислоти, холін, інозитол, вітаміни групи В. Його ессенціальні фосфоліпіди, як структурна основа клітинних мембран і внутрішньоклітинних утворень, регулюють роботу їх механізмів, коригують білковий, жировий і енергетичний обмін в клітинних структурах.

Функціональна роль лецитину для організму виключно велика. Саме за рахунок лецитину через клітинні мембрани забезпечується сталість внутрішнього середовища організму, транспорт іонів, регуляція активності багатьох ферментів; він нормалізує процеси згортання крові і імунологічні реакції, покращує регенерацію тканин, обмін жирів і холестерину, відновлення функцій головного мозку і печінки. Лецитин бере активну участь в засвоєнні жиророзчинних вітамінів, коригує співвідношення ліпопротеїдів високої і низької щільності, попереджає розвиток атеросклерозу. Науково обгрунтована його участь в зниженні маси тіла при ожирінні, а також у захисті печінки від жирової інфільтрації. Він перешкоджає розвитку дисбактеріозу та запорів, сприяє легкому звільненню організму від шкідливих звичок (куріння, алкоголізм, наркоманія).

Регулярний прийом препаратів на основі лецитину знижує ризики розвитку хронічних, алкогольних та токсичних гепатитів, аутоімунних цирозів, зменшує ймовірність дегенерації печінкових клітин, жирової інфільтрації печінки, усуває дефіцит есенціальних фосфоліпідів в організмі. Лецитин для печінки – це єдиний шлях її природного захисту і благополуччя. [Малянина В.В. и др., 1999], [Дзяк Г.В. и др., 2010], [Полищук Н., 2009]

Цикорій — його називають «печінковою травою», що відображає цілющі властивості рослини. Він містить гіркоти, має помірну жовчогінну, гепатопротекторну, гастропротекторну, діуретичну дію, здатний поліпшити функцію печінки, знизити прояви гепатиту при токсичному, інфекційному ураженні. Інулін, що міститься в коренях, бере участь в зниженні рівня цукру в крові, покращує обмін речовин, підтримує життєдіяльність мікрофлори кишечника, активізує ліпідний обмін, зменшує рівень атерогенності холестерину. [Кароматов И.Д., и др. 2017], [Крылова С.Г. и др., 2006], [Сайбель О.Л., и др., 2015]

Чистотіл – має виражену знеболювальну та жовчогінну дію, ліквідує спазми гладких м’язів внутрішніх органів. Ефективний, саме в малих дозах, при захворюваннях печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів. Спазмолітичний ефект у чистотілу більш виражений, ніж у папаверину. Його трава в поєднанні з кульбабою і кукурудзяними рильцями перешкоджає розвитку застійних процесів в гепатобіліарній системі, має широкий спектр антимікробної, протигрибкової і антивірусної активності, усуває спазми жовчного міхура, сприяє виходу жовчі, покращує холерез, ліквідуючи застійні явища в печінці. [Vahlensieck V. et al. 1995], [Spiridonov N.A. 2005] , [Соколов С.Я., 2000]

Цмин пісковий – має жовчогінну, протизапальну, спазмолітичну, антибактеріальну дію; підсилює секрецію жовчі, збільшує вміст холатів, знижує рівень білірубіну і холестерину, очищає жовчний міхур від піску та каміння, активізує секреторну функцію шлунка і підшлункової залози. [Гродзінський А.М., 1992], [Соколов С.Я., 2000], [Никонов Г.К., 2005]

Кульбаба – найважливішими її діючими речовинами є гіркоти. Як особливо активна рослина, у складі комбінації, спрямована на підвищення якості процесів детоксикації та біотрансформації токсичних речовин в печінці, посилює жовчоутворення, тонізує жовчний міхур, допомагає налагодити правильний режим жовчовідтоку, знижуючи ризик формування каменів і розвитку жовчнокам’яної хвороби.

Крім того, кульбаба посилює секреторну і моторну діяльність жовчного міхура і кишечника, секрецію травних залоз. [Корсун В.Ф., 2010], [Кароматов И.Д., 2018], [Гродзінський А.М., 1992]

Достовірно доведена клінічними дослідженнями її протисклеротична дія. Вона значно знижує рівень холестерину, стимулюючи окислення в печінці і підсилюючи його виведення в формі жирних кислот, сприяє життєстійкості гепатоцитів. [Вайс Р.Ф., 2004], [Корсун В.Ф., 2005], [Зинченко Т.В. и др., 2000]

Валеріана – відноситься до фармакологічної групи гідрохолеретиків і холеспазмолітиків. Вона покращує травлення, усуває спазми, розширює судини, нормалізує секреторні функції шлунка і підшлункової залози. Використання валеріани при дискінезії жовчовивідних шляхів (ДЖВШ), причиною якої є зрив нервової регуляції, розширює спектр дії препарату. Рослина ефективна в комбінації з іншими жовчогінними засобами, холеретиками і холекинетиками, її вводять в рецептуру для посилення терапевтичного ефекту, як засіб що полегшує виведення жовчі і попереджає утворення каменів. [Гродзінський А.М., 1992], [Корсун В.Ф., 2005], [Соколов С.Я., 2000]

Кукурудзяні приймочки – є справжніми холеретиками з вираженою жовчогінною дією, покращують функцію печінки, підвищують секрецію і концентрацію холатів, знижують в’язкість і відносну щільність жовчі. Поєднання їх холеретичної і холекинетичної дії використовується в терапії захворювань жовчного міхура, при холангітах, гепатитах з затримкою жовчовиділення. Вони підвищують діурез, сприяють виведенню піску, каменів з жовчовивідних шляхів, жовчного міхура, перешкоджають відкладенню каменів у нирках і сечовому міхурі. [Гродзінський А.М., 1992], [Никонов Г.К., 2005], [Чхве Тхэсоп, 1987]

Спосіб застосування та дози

По 2 таблетки 2-3 рази на день за 30 хвилин до їди.

Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.

При необхідності повторити.

Прийом фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.